Людмила Іванівна разом із своїми вихованцями зібрала у спортивній залі чотири команди та небайдужих вболівальників. Команда складалася із дитини та її мами та когось із родичів: сестрички, братика або тата. Завдання були , як на перший погляд дуже прості – такі, з якими стикаються наші першачки та їх батьки щодня. Та у процесі гри вони були в якійсь мірі для батьків несподіваними.
Приємно було спостерігати, коли тато готує для доні сніданок; братик плете косу, мама збирає продукти до сніданку, дитина починає аплікацію , а родичі мають відтворити задумане. Всі ці завдання сприяли тільки позитивним емоціям, дружній атмосфері, взаємодопомозі, повазі та педагогіці партнерства.
