Кожен навчальний заклад гордиться своїми випускниками. Роки летять, але наша школа не старіє і пам’ятає всіх своїх випускників. Так само про неї пам'ятають випускники різних поколінь. Адже на мою думку, саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина. Це незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі. І саме 4 травня школа наповнюється спогадами від свої колишніх учнів, зустрічає своїх вихованців, педагогів, гостей. Це день зустрічі випускників.
«Забута казка — це золоте намисто, яке впало на морське дно» — кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч казок, народних оповідок, пісень та прислів’їв.
Напевно немає такої людини,
котра б не захоплювалася приємними мелодійними голосами – пташиним співом.
Тьохкання соловейка, щебет сойки, скрекотання сороки, цвірінькання горобців,
чи, навіть, ритмічні постукування дятла, – усе це царство птахів, яке асоціюється
із зеленню лісу, запахом хвої і дубів. Надворі весна, отже, час прильоту до нас
пташок із теплих країв. Саме 1 квітня міжнародний соціум відзначає День
зустрічі птахів.
В Англії культура чаювання грає приблизно таку ж роль що і кодекс самурая в Японії. Чай супроводжує англійця протягом усього життя, є незмінно присутнім в кожному англійському будинку і офісі. Те, що англійці о п'ятій вечора сідають пити чай і чай для них є щось священне, знає, напевно, кожен, хто хоч раз у житті подивився «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» або прочитав один з романів Діккенса.
В рамках місячника родинно-сімейного виховання та тижня
іноземної мови, за участю здобувачів освіти нашого закладу та батьків класним
керівником 7 класу Нестерчук Марією Станіславівною було організовано захід на
тему «Традиції чаювання Британців» Чаювання в сімейному колі було пов'язане з
однією з англійських традицій - англійським чаюванням. Батьки та діти мали
можливість відчути себе трошки англійцями.
дитина не росте як у казці, сама по собі! Крім успіхів і радощів приносить в родину маленькі і великі труднощі: хвороби, капризи, погані вчинки та інші сюрпризи. І ось в залежності від приємного сюрпризу чи не дуже ми застосовуємо до дитини певні дії: заохочуємо або караємо її. Розмова про заохочення і покарання дитини в сім'ї не випадкова. Адже похвала та критика може бути творчою або руйнівною. Досить часто діти не слухаються своїх батьків, і що ж в такому випадку потрібно вживати? Звичайно ж, не можна залишити таку поведінку без належної уваги, дитина повинна зрозуміти, що це недобре. Тому залишається тільки одне - покарання.Але як це зробити правильно? Класний керівник Віталій Миколайович разом із батьками учнів 6 класу намагалися вирішити такі непрості питання.