На свято в переповненій святковій залі зібралися всі, хто своєю невтомною працею та втіленням раціональних ідей щоразу доводив, що саме освіта на селі є визначальним рушієм прогресу людського середовища, а діти—це «живі квіти Землі», яким потрібно надати максимум можливостей, аби повністю розквітнути, розпустити свої пелюстки. Як зазначив у своїй вітальній промові директор Анатолій Серко, «саме на розвиток творчого потенціалу у дітей шкільного віку з великим ентузіазмом та захопленням працюють педагоги, які з року в рік, з покоління в покоління передають шкільні традиції та відкривають широкі життєві шляхи для своїх вихованців…». Надзвичайно активно протягом останніх років в закладі впроваджуються інноваційні технології, на належному рівні ведеться науково-дослідна та навчально-виховна робота. Постійні позитивні зміни відбуваються в оновленні матеріально-технічної бази закладу, впровадженні енергоефективних технологій  тощо. Тож приємно, що серед запрошених  гостей свята були очільник районної освіти Ніна Стасюк та помічник-консультант Народного депутата України В. Яницького—Оксана Слободзян. Адже саме завдяки їх сприянню у ефективному вирішенні багатьох проблемних питань в Озерському НВК успішно реалізовано ряд освітянських програм (заміна більше 50 вікон, капітальний ремонт спортивної зали, введення в експлуатацію енергоощадного твердопаливного котла та поточний ремонт котельні, придбання дитячого ігрового майданчика тощо).

         Школа-це насамперед, дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Ми з вдячністю згадуємо тих,хто закладав і формував традиції, чиї здібності і професіоналізм були направлені на навчання та виховання учнів. Це—вчителі-ветерани. Саме вчителів-ветеранів працюючих і тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, зал вітав гучними оплесками та оваціями. Ще довго згадуватимемо емоційний виступ «завжди Першої Вчительки» Щур Надії Павлівни,яка своїми теплими жіночими

 спогадами про педагогічні свята і будні намагалась донести до кожного із присутніх свою часточку любові і вчительського тепла.  

Багато спогадів із своїх директорських буднів згадували колишні керівники закладу Щур Роман Іванович (1971-2002 рр.) та Серко Юлія Федорівна (2002-2015 рр.),яких заслужено відзначено медалями «Супердиректор». Адже саме завдяки їхнім колосальним зусиллям вдалося в ті буремні 90-ті роки не лише не «розвалити-завалити» будівництво школи, а навпаки пришвидшити цей процес, то ж згадали як власноруч розвантажували важковаговики із цеглою, як проходили крізь кабінетну процедуру різних погоджень будівництва, як долали пішки десятки кілометрів озерських реалій бездоріжжя, ну і.звичайно ж, як в переломному для озерської освіти 1997-у разом із батьками та дітьми-старшокласниками поспіхом готували символічну стрічку для урочистого відкриття новобудови.

         Варто віддати належну шану і подяку колишнім очільникам села: директору КСП «Озерський» (згодом реорганізовано в «Полісся») Чудіновичу С.П. та сільському голові Кузло Р.Я. Бо ж саме від їх вчасного та наперед зваженого рішення часто залежав кінцевий результат. А Раїса Яківна ще раз висловила вдячність усім виборцям-озерчанам, які майже 20 років підтримували її на посаді очільника сільської громади. Особливе ставлення до освітянських проблем і в нинішнього керівника сільської ради Людмили Петрович. Адже лише за 2-3 останні роки вдалося спільно із депутатським складом с/р направити на ремонтні роботи та для зміцнення матеріального потенціалу освітнього закладу у вигляді освітніх субвенцій близько 100 000 грн. І ми гордимося, що сільські депутати (більшість освітяни) при розподілі надлишкових коштів пріоритетно вирішують саме питання школи та дошкілля. 

         Всі ми—діти рідного села Озерськ. Село і школа—невід’ємні дві частинки. Гордістю села є працьовиті люди, що вміють вирощувати багаті врожаї, виховувати у дітей любов до праці, до рідного краю. Саме батьки є замовниками освітніх послуг, саме для їх діток ми—педагоги, намагаємося втілювати все нові і нові генеративні ідеї, саме в них ми розвиваємо почуття патріотизму та шанобливого ставлення до національних святинь і саме в них ми бачимо свої посіяні зерна добра і любові,які проростають і дають щедрі врожаї. Особливо приємно, якщо батьки не стоять осторонь сучасних шкільних подій, намагаються постійно підставити плече взаєморозуміння та допомоги. То ж на святі особливо урочисто звучали вітання від нинішнього голови батьківського комітету Оксани Григорівни та тих батьків, завдяки чиїм моральним і психологічним зусиллям не раз вдавалося достукатися до потрібного чиновницького рішення та контролювати як будівничий процес нової школи, так і перші кроки її становлення. Саме завдяки чималій групі батьків-активістів на чолі із Петровець Валентиною Сергіївною та Пляшко Ганною Михайлівною вдалося не лише реалізувати кінцеву мету введення двоповерхової школи в експлуатацію, а неабияк посприяти і її реорганізації з 1999 року в школу І-ІІІ ступенів. А в цілому батьківська громадськість є достатньо активною у вирішенні будь-яких освітніх питань і цьому надзвичайно ефектно сприяє робота різних органів громадського самоврядування, як от: батьківський клуб та батьківський комітет (по 4 рази на рік), Рада школи, загальношкільні та класні батьківські збори, постійно при потребі батьки запрошуються на засідання Ради профілактики тощо.

         Школа, наша рідна школа. Ці слова відлунюють світлим почуттям у кожного з нас і нехай хоча б на одну мить зупиниться час і пам’ять поверне усіх у минуле, в роки дитинства та юності, які кожен з нас згадує з такою ностальгічною ніжністю! І так приємно, коли наші випускники не забувають стежки до школи, діляться із своїми здобутками та невдачами в самостійному житті, намагаються відшукати себе на світлинах виховного куточка «Дерево випускників».

         Життя не стоїть на місці і з його швидкоплинним рухом розвиваємось і ми, думаємо, вчимося, експериментуємо. Наша школа—велика родина, особлива дитяча держава.  І хоча на шкільному подвір’ї розгулюють грудневі вітри, палаючі свічки на святковому торті несуть душевний спокій  та вселяють впевненість у день прийдешній—День нових звершень і спільних перемог.