Символом пам´яті жертв війни є червоний мак, який був у кожного на грудях. В цей день учні школи зібралися біля обеліску « Слава героям війни» , щоб згадати сторінки Другої світової війни, вшанувати хвилиною мовчання пам´ять тих, хто не повернувся з поля війни. Нажаль не судилося нам почути гірку історію із вуст ветеранів нашого села, так як немає вже таких героїв серед живих. Залишилася лише одна солдатська вдова – Серко Дар´я Остапівна. Але учні завітали до неї додому. На знак вдячності подарували їй квіти та солодощі.  Не обійшлося без гірких сліз…

Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні. Не щезне в пам´яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над нацизмом. Можна по-різному ставитися до війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Як же хочеться, щоб у нашій країні запанував мир, щоб ніколи не повторювалися такі трагедії, щоб не було розрухи, щоб не плакали матері і не вмирали сини. І щоб ми, всі українці, переповнені радості в серцях – святкували День Перемоги. Слава героям!!!