Урочисто відкрив свято директор НВК Анатолій Максимович. З його вуст звучали слова- настанови для учнів 1-10 класів, слова -подяки для батьків, вчителів, найкращі побажання для випускників.
Найкращі вітання звучали і від гостей -Людмили Миколаївни:сміливо крокувати дорогою життя, ніколи не зупинятися на досягнутому, не схиляти голову у найтяжчі години.
Важко сказати, у кого сьогодні більше свято- в учнів чи вчителів.Що важче- навчатися чи навчати? Мабуть, і те, й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до знань, але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння - відчути кожного учня. Кожен учитель дорогий випускникам по-своєму, але. мабуть, рідніших за першу вчительку і класного керівника немає. Так і для Наталії Василівни її учні стали найріднішими дітьми, яким вона віддала часточку себе. Протягом багатьох років вона разом з ними ділила всі радощі, перемоги, долали всі вершини, круті повороти по дорозі Науки. Важко прощатися, але вчитель як і учні повинен іти далі і засівати зерна мудрості на педагогічній ниві.
Багато слів подяки звучали для неї від учнів- випускників та їх батьків.
На святі були присутні люди, для яких випускники завжди залишаться дітьми.Кожен дитячий крок, кожен вчинок, хороший чи поганий, завжди відгукнеться в серці радістю чи болем, щастям чи стражданням.Ці люди- батьки. Вони поблагословили свої чад на щасливу дорогу в самостійне життя, посипали зернами доброти та побажали миру всій неньці - Україні.
Продзвенів останній дзвоник саме для вас, випускники.Щоранку протягом 11 років кожного з вас вела стежина до шкільного порогу . А тепер поведе вона вас у самостійне життя. І все життя поруч із вами йтиме ваша доля.Якою вона буде, залежить від вас.А ми, вчителі, учні, батьки бажаємо вам тільки щасливої долі!
